Один з найвідоміших сучасних хіміків, чиї дослідження у галузі органічної хімії змінюють світову науку. Його наукова діяльність охоплює розробку нових методів синтезу органічних сполук, зокрема реакцій, які дозволяють створювати складні молекули з високою точністю. Це відкриття змінило підходи до створення полімерів і органічних матеріалів. У 21 столітті вони знаходять своє застосування у безлічі галузей – від фармацевтики до новітніх технологій. Також дізнавайтеся, які бібліотеки у Лос-Анджелесі здивують навіть вибіркового відвідувача. Далі на losangeles1.one.
Біографія
Роберт Говард Граббс народився 27 липня 1942 року у Манхеттені, штат Канзас, США. З раннього віку він виявляв інтерес до науки, зокрема до хімії, що стало його покликанням на все життя. В автобіографії Боб описав своє дитинство як опосередковану підготовку його до того, щоб стати синтетичним хіміком. Він любив будувати та ремонтувати речі навколо ферми та працювати з технікою. Він переніс цей інтерес на створення молекул і розуміння того, як працюють реакції. Боб був високого зросту, тож спочатку думав, що він може спробувати стати баскетболістом у Флориді, але зрозумів, що він кращий як хімік. Згодом він продовжував грати у внутрішніх командах до 50 років як професор. У 1963 році Граббс здобув ступінь бакалавра з хімії в університеті штату Каліфорнія у Лонг-Біч. Потім він продовжив навчання в університеті Колорадо, де здобув докторський ступінь у 1968 році.
Його науковий керівник на докторській програмі, професор Джеймс Мейо, значно вплинув на його подальший науковий напрямок. Після завершення навчання Граббс працював у кількох престижних наукових установах, серед яких Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech) і Гарвардський університет.
У 1978 році Боб переїхав зі своєю групою до Каліфорнійського технологічного інституту. Там він працював над органічною хімією та поширив ці інтереси на мʼякі матеріали та синтез полімерів. Тут Боб розробив кілька механістичних зондів каталізу полімеризації олефінів. Зокрема, експеримент зі стерео хімічними ефектами ізотопів дейтерію. Цей експеримент був прийнятий багатьма іншими як стандартний тест для агостичного ефекту. У 1980-х роках група вивчала хімію реагенту Теббе, який каталізує вироджену метатезу термінальних олефінів.
Ті, хто добре знав Боба Граббса, знали його відданість родині. Його шлюб з Гелен був тісно вплетений в академічне життя. Гелен відома багатьом хімікам, вона відвідувала багато зустрічей ACS і навіть конференції Polymer Gordon. Їхній син професор Роберт Барні Граббс та невістка професор Кетрін Обрехт також були присутні на цих зустрічах, а Гелен дбала про онука, поки вони відвідували наукові сесії.
Роберт Граббс був обраний до Національної академії наук у 1989 році і помер 19 грудня 2021 року від серцевого нападу, спричиненого ускладненнями лікування раку. Він залишив спадщину наукової досконалості та людяності, яку всі повинні прагнути наслідувати.
Дослідження у галузі хімії
Граббс здобув світову популярність завдяки своїм роботам у галузі органічної хімії, особливо у розробці нових методів реакцій для синтезу органічних сполук. Він став одним з основоположників розвитку методу метатези подвійних зв’язків, що дозволяє ефективно створювати молекули з контролем за їхньою структурою. Цей метод реакції отримав назву метатезис метиленових груп. З його допомогою стало можливим синтезування складних полімерів і молекул з високою точністю. За це відкриття Граббс разом з Річардом Шроком і Альфредом Грінбергом був нагороджений Нобелівською премією з хімії у 2005 році.
Метатезис дозволяє об’єднувати молекули та відкриває нові можливості для створення матеріалів з унікальними властивостями, таких як біорозкладні полімери і новітні лікарські препарати. Метатезис, основним інструментом якого є метатезис метиленових груп, є важливою технологією для синтезу полімерів. Цей метод є менш енерговитратним, ніж традиційні методи, і дозволяє створювати полімери, що використовуються у багатьох галузях, від біоматеріалів до технологій енергоощадливості.
Одним з найбільших досягнень Роберта Граббса є те, що він створив нові каталізатори для цих реакцій, що значно підвищило їх ефективність і доступність. Ці каталізатори використовуються у промисловості для синтезу спеціальних полімерів, фармацевтичних продуктів, а також у розробці нових матеріалів для нанотехнологій. Серед найважливіших досягнень науковця є:
- розробка методів каталізу, які значно покращують хімічні процеси;
- дослідження реакцій метатезису;
- співпраця з багатьма дослідницькими та промисловими установами по всьому світу.
Дослідження Граббса сприяли розвитку сучасних методів виробництва у хімічній промисловості, що дозволяє використовувати більш ефективний і екологічний підхід до органічного синтезу. Його роботи широко використовуються у виробництві пластмас і фармацевтичній промисловості.
Викладацька діяльність
Протягом десятиліть Боб залишив свій слід у хімічній спільноті не тільки своїм внеском у науку, але й навчаючи багатьох майбутніх академічних та промислових дослідників. Роберт Граббс був соромʼязливий та спілкувався з молодими хіміками на багатьох наукових зустрічах. Його добрий та ніжний підхід до студентів сприяв розвитку колег. Тільки у США майже 100 професорів навчалися з Граббсом, створивши одну з найбільших академічних сімей в історії хімії.
Група Груббса розробила ROMP як надзвичайно потужний живий метод полімеризації. Група використовувала унікальну реактивність каталізаторів для створення нових полімерних структур, включаючи високомолекулярні циклічні полімери та сополімери, схожі на пляшкові щітки. Боб виправдано пишався досягненнями своїх учнів. Ніхто б не знав, що Роберт був лауреатом Нобелівської премії, адже він ніколи не демонстрував статуетку у своєму кабінеті. Замість цього Роберт показував фотографії з різних екскурсій на свіжому повітрі, а також своєї родини. Боб був зразковим наставником, батьком і другом для наступних поколінь і підтримував їх протягом усього їхнього життя.
Нагороди науковця
У 2005 році Роберт Граббс був нагороджений Нобелівською премією з хімії за розвиток методу метатезису подвійних зв’язків. Окрім Нобелівської премії, Граббс має численні інші нагороди, серед яких Премія Вольфа з хімії (1990), Премія Перкіна (2000), а також численні почесні докторські звання від провідних університетів світу. Його досягнення також отримали широке визнання серед наукової спільноти. Він є почесним членом Американської академії мистецтв і наук та Американського хімічного товариства.
Граббс не лише зробив внесок у розвиток органічної хімії, але й активно підтримував розвиток нових поколінь хіміків. Він був викладачем у Каліфорнійському технологічному інституті, де навчав та інспірував багатьох молодих вчених. Його курси та лекції стали основою для поколінь науковців, які продовжують його справу. Завдяки його роботам стали можливими нові відкриття в області молекулярної біології, фармацевтики, а також у створенні новітніх матеріалів для електроніки та нанотехнологій.
