Світло завжди цікавило вчених, які прагнули розкрити його фізичну природу. Митців також цікавив цей феномен, адже світло ставало ключовим елементом творчості, визначало візуальне сприйняття, вплив на емоції та формувало просторові відносини. Однією з таких творчих людей є Гелен Пашгіан. Це американська скульпторка, піонерка та одна з головних представниць руху «Світло та простір» 1960-х років. Жінка живе та працює у Пасадені, Каліфорнія. Її роботи складаються із серії скульптур з яскраво забарвленими колонами, дисками, сферами. Вони мають чимало цікавих елементів, які заслуговують уваги. Більше про талановиту Гелен Пашгіан розповість losangeles1.one.
Юність
Гелен Пашгіан народилася у 1934 році у Пасадені, у Каліфорнії. У 1956 році вона здобула ступінь бакалавра у приватному гуманітарному коледжі Помона. Далі було навчання з 1956 до 1957 року у Колумбійському університеті, а у 1958 році Гелен здобула ступінь магістра у Бостонському університеті.
Ще однією сходинкою стало навчання на докторському ступені у Гарвардському університеті. Далі Гелен Пашгіан готувалася до кар’єри. Це могли бути академічні кола чи музейна робота. У цей час вона вже викладала прикладне мистецтво у місцевій середній школі та перейшла до мистецтва.
Гелен Пашгіан здобула освіту історика мистецтва, спеціалізуючись на голландській Золотій добі XVII століття.
Кар’єра скульпторки
Гелен Пашгіан створює скульптури з промислових матеріалів, наприклад, зі смоли, скловолокна, пластика, скла з покриттям. Її творчість характеризується такими особливостями:
- зосередженість на литій смолі. Завдяки цьому скульпторка створює дійсно масштабні, напівпрозорі об’єкти. Їй вдається поєднувати яскраві кольори та оброблені поверхні;
- цікавим є те, що сприйняття скульптур змінюється залежно від руху глядача. З одного боку вони можуть мати тверду форму, а з іншого – розчинятися у просторі;
- протягом кар’єри скульпторки прослідковується використання серії яскраво забарвлених колон, дисків, сфер. Часто вони містять ізольований елемент, що здається підвішеним, вбудованим чи укладеним всередині;
- скульпторка використовує інноваційні методи роботи з промисловими епоксидними смолами та пластмасами;
- рухаючись навколо скульптур, створюється відчуття постійного руху.
Хочеться зауважити шанобливе ставлення до Йоганнеса Вермеєра, якого скульпторка називає «художником світла». Це стало основоположним фактором її інтересу до впливу та сприйняття світла. Гелен Пашгіан тяжіла до експериментів з нетрадиційними матеріалами, однак попри це головною метою було збереження світла як об’єкта та предмета її творчості. Для скульпторки світло стало одночасно вираження та послання.
Деякі з перших її скульптур датуються 1960-ми роками. Перші роботи Гелен Пашгіан складалися зі сфер, виготовлених з поліефірної смоли.
Рух «Світло та простір»
Це художній рух, пов’язаний з оптичним мистецтвом, мінімалізмом та геометричною абстракцією. Рух виник у Південній Каліфорнії в 1960-х роках під впливом Джона Маклафліна. Гелен Пашгіан у 1960-х та 1970-х роках разом з художницею Мері Корс стали жінками-учасницями каліфорнійського руху «Світло та простір». Серед інших учасників руху – Джеймс Террелл, Роберт Ірвін.
Митці руху «Світло та простір» відійшли від традиційних форм живопису та скульптури, зосередившись на дослідженні самого сприйняття. Мистецький рух характеризується певними особливостями:
- центральним елементом робіт художників руху є перцептивні явища (світло, об’єм, масштаб);
- художники використовують різноманітні матеріали, що взаємодіють зі світлом: для прозорості та відбиття – скло, неон та люмінесцентні лампи як джерело штучного світла, смолу та литий акрил через прозорість, здатність розсіювати чи пропускати світло;
- митці працюють у декількох напрямках. Вони спрямовують потоки природного світла, вбудовують джерела штучного світла в інсталяції, грають зі світлом за допомогою матеріалів;
- центральною ідеєю мистецького руху «Світло та простір» є сприйняття глядачем світла та інших сенсорних явищ за певних умов. Митці руху прагнуть змінити звичайне сприйняття реальності, показавши іншим, як світло впливає на все те, що ми бачимо та відчуваємо.
Персональні виставки
- Важлива персональна виставка відбулася у 2010 році, у Музеї мистецтв Бентона у коледжі Помона в Клермонті, у Каліфорнії. Це була виставка «Гелен Пашгіан: Робота у світлі», яка складалася з роботи «Без назви 2007-09». У виставці були представлені зелені колонні конструкції, виготовлені з акрилу. Ці роботи демонстрували інтерес скульпторки до взаємодії світла, кольору та матеріалу. Завдяки цьому створювалися певні візуальні ефекти, які змінювалися залежно від кута огляду та освітлення.
- Трохи пізніше Гелен Пашгіан почали запрошувати на додаткові персональні виставки. 30 березня 2014 року в LACMA відбулася наступна персональна виставка під назвою «Гелен Пашгіан: Невидиме світло». Це було 12 акрилових колон, розташованих попарно у темній кімнаті. Однією з робіт була «Без назви 2012-13», де єдиними джерелами світла були самі колони, з’єднані у пари, розташовані з інтервалом у три метри. Експозиція змінюється під кожним кутом, коли глядач переміщується від однієї пари до іншої.
- 4 листопада 2021 року відбулася персональна виставка «Сфера та лінзи» в Леманн-Мопен у Нью-Йорку. Сюди входила виставка «Без назви 2021», скульптура з лінзи діаметром 45 дюймів, виготовлена з литої епоксидної смоли. Ця виставка стала продовженням дослідження скульпторки, яке охоплювало прозорість, відображення та глибину.
- 19 листопада 2021 року скульпторка отримала запрошення на проведення ще однієї персональної виставки під назвою «Гелен Пашгіан: Присутності» у SITE, Санта-Фе, Нью-Мексико. Вистава розпочалася зі сфер, які скульпторка створила ще у 1960-х роках. Центральним елементом виставки стала інсталяція з виставки у LACMA 2014 року. На головній експозиції відвідувачі змогли зануритися в інсталяцію, яка включала освітлення та кімнату. Диск освітлювався, а стіна проєктувала зображення на відвідувача. Це цікавий та унікальний досвід повного занурення. Глядачі отримали можливість не просто спостерігати за мистецтвом, але й особисто відчути його вплив на власне сприйняття.
Розглядаючи ці персональні виставки Гелен Пашгіан, стає зрозумілою еволюція її творчості, постійний пошук у взаємодії світла, простору та глядача. Скульпторка використовувала інноваційні матеріали для створення медитативних та візуально захопливих робіт.
Видатна жінка у мистецтві
Починаючи з 1960-х років Гелен Пашгіан регулярно виставляла свої роботи на персональних та групових виставках. Попри це вона не здобула такого визнання, як чоловіки. У багатьох виданнях зазначалося, що роль скульпторки є недостатньо визнаною.
У 2013 році вона здобула нагороду від Музею сучасного мистецтва у Лос-Анджелесі під назвою «Видатна жінка у мистецтві».
Ще один важливий здобуток полягає у тому, що зображення Гелен є на культовому плакаті 1972 року – «Деякі живі американські художниці» Мері Бет Едельсон. Ця робота є важливою частиною феміністичного мистецького руху. Твір став потужним висловлюванням про місце жінок у мистецькому світі. Він символізує боротьбу за визнання жінок у мистецтві та підкреслює їх роль в історії.
